Найсвіжіші новини про працевлаштування людей з інвалідністю, інклюзію на робочому місці та доступність з усього світу.
📰 Будьте в курсі — зареєструйтесь безоплатно, щоб зберігати статті, отримувати персоналізовані сповіщення про інклюзію та відстежувати зміни в політиці.
Норвегія витрачає на допомоги з хвороби та інвалідності більше, ніж її сусіди, але більший рахунок — це те, що країна втрачає: роботу, персонал з догляду та податкову базу людей, які могли б працювати. Погляд на цифри в масштабах Європи та на те, що працює.
Данська програма flexjob — механізм субсидування заробітної плати для людей зі стійко зниженою працездатністю — з часів реформи 2013 року зросла до рекордних масштабів. Через понад два десятиліття дані про те, що саме вона додає до рівня зайнятості, виявляються неоднозначнішими, ніж можна було б припустити, зважаючи на її масштаб.
Два нові розділи InkludX розповідають про компанії, чий бізнес полягає у працевлаштуванні виключених груп населення, та про капітал, що їх фінансує, — включно з невдачами.
За офіційним рівнем безробіття приховуються ще мільйони європейців, які перебувають поза ринком праці. У 2024 році Eurostat нарахував 13,1 мільйона безробітних у ЄС, а також 6,2 мільйона осіб, які були готові працювати, але не шукали роботу, та 8,0 мільйона молодих людей віком 15–29 років, які не працювали, не навчалися й не проходили професійну підготовку.
IPS має найпотужнішу доказову базу серед усіх втручань щодо працевлаштування для людей із тяжкими психічними розладами: 28 рандомізованих контрольованих досліджень, а метааналізи показують, що люди, охоплені IPS, приблизно вдвічі частіше отримують конкурентну роботу порівняно з тими, хто проходить традиційну професійну реабілітацію. Дослідження в Норвегії, Нідерландах та Данії показують, що це працює і в умовах щедрих систем соціального забезпечення. Проте впровадження в Європі залишається нерівномірним.
Поведінка роботодавців — це відсутня ланка в політиці зайнятості людей з інвалідністю. Польові експерименти показують, що роботодавці рідше відповідають кандидатам, які розкривають інформацію про інвалідність, навіть якщо ця інвалідність не повинна впливати на виконання роботи. Щоб виправити це, потрібно зрозуміти, чого насправді бояться роботодавці.
Модель Clubhouse, що з'явилася в Нью-Йорку у 1948 році, сьогодні налічує 370 Clubhouse у 32 країнах — Європа є найбільшим регіоном її поширення поза межами США. Ось як працює її шлях повернення до оплачуваної праці та що насправді кажуть докази.
Британський міністр праці та пенсій відвідав Данію, щоб дізнатися про програму 'Fleksjobs', яка забезпечує субсидовану неповну зайнятість з цільовою підтримкою для людей зі зниженою здатністю до роботи. Ця програма збільшила рівень зайнятості людей з інвалідністю з 44% до 61% з 2012 року. Британський уряд розглядає аналогічні підходи, оскільки безробіття молоді, пов'язане з інвалідністю, значно зросло, при цьому 45,3% NEET нині класифікуються як люди з інвалідністю порівняно з 21% у 2014 році.
Британський міністр праці та пенсій обговорює, як молоді люди з проблемами психічного здоров'я та нейророзмаїттям повинні отримувати підтримку, щоб влаштуватися на роботу, а не залишатися залежними від допомоги, посилаючись на данську схему Fleksjob як модель, яка дозволяє працівникам з обмеженими можливостями залишатися зайнятими з скороченим робочим часом і пристосуваннями. Уряд планує запровадити нове законодавство наступного року у відповідь на перегляди реформи виплат з інвалідності та молодіжної зайнятості.
Коли йдеться про політику соціального захисту, багато хто у Великобританії часто звертає погляд на Скандинавію
Новий звіт Nordregio, опублікований у вересні 2026 року, «Disability Indicators for the Nordic Statistics Database», надає найбільш комплексні порівняльні дані щодо працевлаштування людей з інвалідністю в країнах Північної Європи. Підготований Hjördís Guðmundsdóttir і висвітлений журналом Nordic Labour Journal 8 жовтня, звіт показує, що розрив у працевлаштуванні для людей із серйозними обмеженнями найбільший у Данії (54 процентних пункти) і найменший в Ісландії. У всіх країнах Північної Європи люди з інвалідністю значно частіше перебувають поза ринком праці, ніж їхні однолітки. Звіт визначає стандартизовані показники з Євростату та національних джерел для забезпечення систематичного моніторингу з часом, використовуючи дані до 2025 року щодо Фінляндії, Норвегії та Швеції. Для роботодавців, які працюють на ринках Північної Європи, цей інструмент порівняльного аналізу висвітлює, де політика та практика найбільше відхиляються від цілей інклюзивності.
Приєднуйтесь до InkludX, щоб отримувати персоналізовані новини про працевлаштування людей з інвалідністю, оновлення політик та експертні огляди.